Психологічна допомога людям похилого віку
Коли ми чуємо, що хтось почав психотерапію, ми найчастіше уявляємо собі молоду людину. Це стереотипне мислення пов’язане з тим, що особистість формується до певного віку, тому терапія, яка проводиться пізніше, не давала таких ефектів. Це не означає, що люди похилого віку не повинні користуватися психологічною допомогою. Людям, яким доводиться зіткнутися з втратою близьких, закінченням професійної кар’єри або проблемами зі здоров’ям, слід також розглянути можливість використання психотерапії.
Ігнорування симптомів депресії
Похилого віку борються з багатьма проблемами, до яких вони часто ставляться смиренно: тому що так має бути, тому що це природний елемент старіння. Це часто призводить до пригніченого настрою та уникнення соціального життя. Багато людей вважають таку поведінку природною для людей похилого віку, через що їм важче розпізнавати симптоми депресії та тривоги у людей похилого віку.
Деякі симптоми у людей похилого віку ігноруються. Про те, на що варто звернути увагу, можна прочитати тут: Депресія у людей похилого віку.
Проблеми людей похилого віку
Старі люди мають багато проблем, з якими часто залишаються без підтримки рідних і близьких. Наступні ситуації тісно пов’язані з природним процесом старіння, але це не означає, що вони не є приводом для звернення за допомогою до психолога чи психотерапевта.
Хвороби – люди похилого віку часто борються з різними захворюваннями. І хоча тоді обов’язково потрібен лікар-фахівець, варто враховувати і психологічні наслідки: стрес, емоційну напругу, страх, втому.
Втрата самостійності. Однією з проблем, що спостерігається у людей похилого віку (особливо хворих), є втрата самостійності. Фізичні та психічні обмеження часто заважають їм виконувати повсякденні дії, що часто призводить до втрати конфіденційності.
Усвідомлення смерті – на якомусь етапі літньому доводиться змиритися зі смертю дружини, братів, сестер, друзів. Говорити про це навіть із близькими може бути болісно. У свою чергу, ігнорування проблеми часто призводить до багатьох негативних емоцій та думок у літнього.
Почуття непотрібності, самотності — вихід на пенсію та стрімкий технічний прогрес часто змушують людей похилого віку почуватися втраченими. Вони почуваються марними, у них складається враження, що вони тягар для своєї сім’ї. Це з почуттям самотності і нерозуміння. У цьому випадку варто подумати про групову терапію, яка може не тільки зміцнити самооцінку літньої людини, а й стати можливістю познайомитися з іншими людьми.
Застереження людей похилого віку щодо звернення за психологічною допомогою
Багато людей похилого віку потрапляють у пастку стереотипного мислення і сприймають терапію як щось «не для літніх». Вони не вірять, що терапія може їм допомогти і не бачать сенсу щось змінювати у своєму житті. Вони також часто сприймають терапію як марну трату часу, вважаючи, що краще зосередитися на фізичному здоров’ї та боротьбі з соматичними захворюваннями.
Приймаючи до уваги психотерапію, люди похилого віку також можуть поставити собі питання, чи є сенс повертатися до старого досвіду і пробуджувати часто хворобливі спогади. Також у них можуть виникнути сумніви в тому, що психолог чи терапевт, як людина молодша і вихована зовсім у різний час, розберуться у проблемах літньої людини.
Мотивація у проведенні терапії
Те, як людина підходить до процесу старіння, залежить від багатьох факторів. До них відносяться: побутове, матеріальне та сімейне становище; рівень інтелектуальної та фізичної активності; характер та інтелектуальний рівень; поточні інтереси та спосіб життя, а також соціальні ролі.
Людям, які не приймають старіння, важче знайти мотивацію для початку терапії. Наголошуючи на неминучості перебігу часу, вони не вважають за необхідне звертатися за психологічною допомогою. Отже, навіть якщо людина похилого віку починає терапію з навчання своєї сім’ї, але не бере участь у зустрічах, у неї менше шансів відчути полегшення після такого типу терапії.